№
|
Тема
|
І. Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія
|
-
|
Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі.Подовжені звуки.
|
-
|
Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дж.
|
-
|
Склад. Наголос. Ненаголошені голосні, їх вимова та позначення на письмі.
|
-
|
Вимова приголосних звуків та їх позначення на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у-в, і-й.
|
-
|
Орфограма. Орфографічна помилка.
|
-
|
Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
|
-
|
Написання слів іншомовного походження.
|
ІІ. Будова слова, словотвір і орфографія
|
-
|
Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
|
-
|
Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.
|
-
|
Вимова і написання префіксів з- (зі-), с-, роз-, без-, пре-, при-, прі-.
|
-
|
Змінювання і творення слів. Основні способи словотво-рення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.
|
-
|
Правопис складних і складноскорочених слів.
|
Лексикологія і фразеологія.
|
-
|
Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
|
-
|
Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова. Застарілі слова. Неологізми.
|
-
|
Синоніми, антоніми, омоніми.
|
-
|
Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення. Диктант.
|
ІІІ. Морфологія і орфографія
|
-
|
Поняття про самостійні та службові частини мови.
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.
Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників. Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.
|
-
|
Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.
|
-
|
Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числівники прості і складні. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Правопис числівників.
|
-
|
Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Розряди займенників. Відмінювання займенників. Правопис займенників.
|
-
|
Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Види дієслів (доконаний, недоконаний). Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова І та ІІ дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи утворення дієслів. Правопис дієслів.
|
-
|
Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на –но, -то.
Правопис дієприкметників.
|
-
|
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.
|
-
|
Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення. Правопис прислівників.
|
-
|
Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники. Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
|
-
|
Сполучники як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності. Правопис сполучників разом і окремо.
|
-
|
Частка як службова частина мови.Формотворчі, заперечні та модальні частки. Написання часток бо, но, то, от, таки. Не з різними частинами мови.
|
-
|
Вигук як частина мови. Правопис вигуків. Диктант.
|
IV. Синтаксис і пунктуація
|
-
|
Словосполучення. Будова і типи словосполучення за способом вираження головного слова.
|
-
|
Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складе-ний; додаток, означення, обставина) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.
Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняль-них зворотах.
|
-
|
Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.
|
-
|
Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах реченнях. Однорідні й неоднорідні означення.
Розділові знаки при однорідних членах реченнях.
|
-
|
Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки про них.
|
-
|
Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючи). Розділові знаки при відокремлених членах речення.
|
-
|
Складне речення , його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.
|
-
|
Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні. Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.
|
-
|
Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі. Диктант.
|
V. Відомості про мовлення
|
-
|
Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.
|
-
|
Етика спілкування й етикет.
|
-
|
Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний.
Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.
|
|
|
|
Коментувати...