Програма вступного випробування (співбесіда) на основі повної загальної середньої освіти

Програма

вступного випробування 

з української мови і літератури (співбесіда)

на основі повної загальної середньої освіти

для спеціальностей:

  012  « Дошкільна освіта»;

013 «Початкова освіта»

(денна та заочна  форма навчання)

Пояснювальна записка

         Вступні випробування на основі повної загальної середньої світи у формі співбесіди проводяться для категорій вступників, передбачених Умовами прийому  та Правилами прийому до КВНЗ «Новобузький педагогічний коледж» у 2018 році.

      Програма розроблена з урахуванням чинних програм з української мови для навчання учнів 10-11 класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010)  зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом МОН  від 14.07.2016 № 826.

      Програма з української мови передбачає перевірку рівня теоретичної підготовки вступників: знання звукового складу мови, лексичного багатства, частин мови, синтаксису простого та складного речення, а також практичну: визначення співвідношення звуків і букв у словах та наголосу у словах, удосконалення навички правопису, розрізнення багатозначних слів і омонімів, типів переносного значення слова, удосконалення навичок відмінювання іменних частин мови; визначення видів односкладних, складних речень (підрядних, сурядних, безсполучникових, змішаного типу) та вживання розділових знаків.

     На випробуванні вступник повинен:

-         виявити певний рівень обізнаності з теми, що розкривається;

-         виразно відображати основну думку, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

-         викладати матеріал логічно, послідовно;

-         використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

-         виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

-         аргументувати висловлені думки;

-         викладати матеріал виразно, доречно, лаконічно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Питання до співбесіди з української мови

 для вступників на основі повної загальної середньої освіти

1.   Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв.

2.Склад. Складоподіл. Наголос. Найпоширеніші  випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.       

3. Лексикологія як учення про слово. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова.

4.Омоніми. Синоніми. Антоніми. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

5. Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

6. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.

7. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Невідмінювані іменники в українській мові.

8.  Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми).

9.  Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Відмінювання кількісних числівників. Особливості відмінювання порядкових числівників.

10.  Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні.

11. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Види дієслів: доконаний і  недоконаний. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

12. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.  Активні та пасивні дієприкметники. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

 13. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

14. Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Написання прислівників разом і через дефіс.

15. Прийменник   як   службова   частина   мови.   Групи   прийменників   за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені.  Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

16. Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові,   умовні,   способу  дії,   мети,   допустові,   порівняльні,   з'ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за  будовою (прості, складні, складені). Вигук як частина мови.

17. Словосполучення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення  непоширені й поширені.

18. Речення як основна синтаксична одиниця. Види речень у сучасній українській мові: за метою  висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

19. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин.

20. Речення з однорідними членами. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами.  Речення  зі звертанням. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені   уточнюючі   члени   речення.

21.  Складне речення. Ознаки складного речення. Засоби зв'язку частин складного речення: інтонація й сполучники або сполучні слова; інтонація. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення. Складносурядне речення: єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення. 

22. Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). 

23. Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку частинами.

24. Безсполучникове складне речення, його типи за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:        з однорідними частинами-реченнями (рівноправними); з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною). Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

25. Способи відтворення чужого мовлення.   Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

26. Стилі   мовлення   (розмовний,   науковий,   художній,   офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

27. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

28. Правопис префіксів і суфіксів. Основні правила переносу слів з рядка в рядок.

29. Загальне уявлення про спілкування й мовлення. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

30. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв'язку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Питання до співбесіди з української літератури

 для вступників на основі повної загальної середньої освіти

1. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я».

2. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

3. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».        

4. Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».

5. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».

6. Ольга Кобилянська. «Земля».

 7. Леся Українка. «Contra spem spero», «Лісова пісня».

8. Микола Вороний. «Блакитна Панна». Олександр Олесь. «Чари ночі», «О солово рідне! Орле скутий!...».

9. Павло Тичина.  «О панно Інно», «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить». Максим Рильський. «Молюсь і вірю…».

10. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

11. Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом».

12. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

13. Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».

14. Андрій Малишко. «Пісня про рушник». Володимир Сосюра. «Любіть Україну».

15. Олесь Гончар. «За мить щастя».

16. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

17. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюся я», «О земле втрачена, явися!..».    Іван Драч. «Балада про соняшник».

18.Ліна Костенко. «Страшні слова коли, вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай».

 19. Іван Багряний. «Тигролови».

20. Сучасний літературний процес.Загальний огляд, основні тенденції.

Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича, О.Забужко, І.Римарука.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. Фонетика. Графіка

     Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й не наголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші  випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.       

2. Лексикологія. Фразеологія

     Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми).

Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і
вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми.

З. Будова слова. Словотвір

     Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

     Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

4. Морфологія

4.1. Іменник

     Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Закінчення –а(-я), -у(-ю) в орудному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

4.2. Прикметник

     Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи).

4.3. Числівник

     Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п ‘яти до двадцяти, тридцять, п 'ятдесят...

вісімдесят;         

4) сорок, дев 'яносто, сто;  

5) двісті - дев 'ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

4.4. Займенник

     Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

     Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і  недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

     Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і
пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

     Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення.

Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

     Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.  Правопис  прислівників  на  -о,  -е,  утворених  від  прикметників і  дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс.

4.7. Службові частини мови

     Прийменник   як   службова   частина   мови.   Групи   прийменників   за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника.  

    Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і

синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові,   умовні,   способу  дії,   мети,   допустові,   порівняльні,   з'ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за  будовою (прості, складні, складені).     

   Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням:
формотворчі, словотворчі, модальні.                                                                               

4.8. Вигук

  Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похід зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом МОН  від 14.07.2016          № 826.

 5. Синтаксис

5.1. Словосполучення

                Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення  непоширені й поширені.

5.2. Речення                                                           

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою  висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості
 узгодження присудка з підметом. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.                                                                               

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні    

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків,

обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з
членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-
особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.                                                                                              

5.2.4. Просте ускладнене речення

    Речення з однорідними членами. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами.  Речення  зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини.   Відокремлені   уточнюючі   члени   речення.   Розділові   знаки   в односкладними членами.

5.2.5. Складне речення

Ознаки складного речення. Засоби зв'язку частин складного речення:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення.    

5.2.5.1. Складносурядне речення

     Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні.
Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.   

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

       Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).

  Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку частинами:

1)    складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2)    складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;       

3)    складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

        Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень

між складовими частинами-реченнями:

         1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

         2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

      Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

     Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої
мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

6. Стилістика

     Стилі   мовлення   (розмовний,   науковий,   художній,   офіційно-діловий,

публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

7. Орфоепія

     Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через
фонетичну транскрипцію. Вимова приголосних звуків та окремих звукосполучень.   

8. Орфографія

     Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [й], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і  жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників,  прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).

9. Розвиток мовлення

     Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв'язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Українська література

1. Усна народна творчість

     Загальна характеристика календарно-обрядових, соціально-побутових та родинно-побутових пісень. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль». Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Бондарівна»

2. Давня українська література

«Слово про похід Ігорів».

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів).

Григорій Сковорода.  «De libertate», «Всякому місту - звичай і права»,

«Бджола та Шершень», афоризми.

3. Література кінця XVIII — початку XX ст.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Григорій Квітка - Основ'яненко. «Маруся».

Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».         

Марко Вовчок. «Максим Гримач».

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я».

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».   

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».

4. Література XX ст. 

Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».

Ольга Кобилянська. «Земля».

Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Леся Українка. «Contra spem spero», «Лісова пісня».

Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О солово рідне! Орле скутий!...».

Володимир Винниченко. «Момент»

Павло Тичина.  «О панно Інно», «Арфами, арфами», «Ви знаєте, як липа шелестить».

Максим Рильський. «Молюсь і вірю…».

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі».

Володимир Сосюра. «Любіть Україну».

Валер’ян Підмогильний. «Місто».      

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом».

Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».

Андрій Малишко. «Пісня про рушник».

Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Олесь Гончар. «За мить щастя».

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюся я», «О земле втрачена, явися!..».    Іван Драч. «Балада про соняшник».

Ліна Костенко. «Страшні слова коли, вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай».

5. Твори українських пиєьменників-емігрантів

Іван Багряний. «Тигролови».

Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?».

6. Сучасний літературний процес

Загальний огляд, основні тенденції.

Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича, О.Забужко, І.Римарука.

Утворення АУП (Асоціація українських письменників). Література елітарна й масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси.

Сучасні часописи та альманахи.

Рекомендована література з української мови

(за рекомендацією авторів Програми для загальноосвітніх навчальних закладів)

  1. Орфографія української мови просто про складне / Радченко І. - К.: «Шкільний світ», 2008.
  2. Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів з української мови. - Харків: СПДФО Співак Т.К., 2007.
  3. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. - Харків: ВД «ШКОЛА», 2009.
  4. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2007.
  5. Новий довідник: Українська мова. Українська література. - К.: ТОВ «КАЗКА», 2008.
  6. Плющ М.Я., Гринас Н.Я. Граматика української мови в таблицях: навчальний посібник. - К.: Вища школа. - 2004.
  7. Тести. Українська  мова. 5-12 класи/ За ред. д.філол.н. проф. Гуйванюк Н.В. - К.: Академія, 2009.
  8. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М. Бєляєв та ін. - К.: Освіта, 2007.
  9. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2007
  10. Ваш репетитор з української мови: Посібник. Вид. 2-е / кол. авторів під керівн. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 72 с.
  11. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. Вид. 3-є. – К.: Вища шк., 1982. – 288 с.
  12. Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів: Навч. посібник для учнів. – К.: Освіта, 1994. – 161 с.
  13. Ніколаєнко І.О., Терновська Т.П., Ужченко В.Д. Збірник вправ і завдань з української мови. Для підготовки до випускних і вступних іспитів. – К.: Освіта, 1997. – 224 с.
  14. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352 с.
  15. Сагач Г.М. Золотослів: Навчальний посібник для середніх і вищих навчальних закладів. - К.: Райдуга, 1993.– 378с.
  16. Скуратівський Л.В. Українська мова. Елементи практичної риторики: Додаток до підручника”Українська мова, 10-11 кл.” для загальноосв. навч. закладів з укр. та рос. мовами навчання. – К.: Освіта, 2004. – 128 с.
  17. Учіться висловлюватися / П.І.Білоусенко, Ю.О.Арешенков, Г.М.Віняр та ін. – К.: Рад шк., 1990. – 126 с.

 

Коментувати...

Filtered HTML

  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
  • Дозволені теги HTML: <a> <b> <blockquote> <br> <caption> <center> <code> <col> <colgroup> <dd> <del> <div> <dl> <dt> <em> <font> <h1> <h2> <h3> <h4> <h5> <h6> <hr> <i> <img> <li> <ol> <p> <span> <strong> <sub> <sup> <table> <tbody> <td> <tfoot> <th> <thead> <tr> <u> <ul>
  • Ви можете додавати PHP код використовуючи <?php ?> теґи.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
Education - This is a contributing Drupal Theme
Design by WeebPal.